![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
hozarЯк епідеміологи-інфекціоністи та вчені з питань охорони здоров’я, ми серйозно занепокоєні шкідливим впливом на фізичне та психічне здоров’я домінантної політики щодо COVID-19, і рекомендуємо підхід, який ми називаємо цілеспрямованим захистом.
Маючи різні політичні погляди та географічне походження ми присвятили свою кар’єру захисту людей. Поточна політика масових обмежень має руйнівні наслідки для здоров’я населення як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Результати (можна назвати декілька) включають зниження рівню вакцинного охоплення дітей, погіршення наслідків серцево-судинних захворювань, зниження скринінгу на рак та погіршення психічного здоров’я. Усе це в найближчі роки призведе до збільшення надмірної смертності, найтяжчий тягар, якого понесе робочий клас та молоді члени суспільства. Позбавлення учнів школи є серйозною несправедливістю.
Затягування цих заходів доти, доки вакцина не стане доступною, завдасть непоправної шкоди, і уразить в першу чергу найменш соціально захищені категорії.
На щастя, наше розуміння вірусу зростає. Ми знаємо, що ризик смерті від COVID-19 у тисячу разів вищий в старих та немічних, ніж у молодих. Дійсно, для дітей COVID-19 є значно меншою за багато інших небезпек, включаючи грип.
У міру формування імунітету серед населення ризик зараження для всіх – включаючи вразливих – падає. Ми знаємо, що зрештою всі популяції досягнуть колективного імунітету – тобто точки, на якій рівень нових інфекцій є стабільним – і що цьому може сприяти (але без залежності від неї) вакцина. Тому нашою метою має бути мінімізація смертності та соціальної шкоди доти, поки ми не отримаємо колективний імунітет.
Найбільш співчутливий підхід, який врівноважує ризики та переваги досягнення колективного імунітету, полягає в тому, щоб дозволити тим, хто має мінімальний ризик смерті, жити своїм нормальним життям, формувати імунітет до вірусу через природну інфекцію, водночас краще захищаючи тих, хто знаходиться на найвищому рівні ризику. Ми називаємо це цілеспрямованим захистом.
Заходи захисту вразливих груп мають бути основною відповіддю системи охорони здоров’я на COVID-19. Наприклад, будинки пристарілих повинні використовувати персонал із набутим імунітетом та часто проводити ПЛР-тестування для іншого персоналу та всіх відвідувачів. Ротацію персоналу слід звести до мінімуму. Пенсіонери, які живуть вдома, повинні мати продукти та інші необхідні речі, доставлені додому. Коли це можливо, їм слід зустрічатися з членами сім’ї зовні, а не всередині. Може бути впроваджений вичерпний та детальний перелік заходів, включаючи підходи до домогосподарств із кількома поколіннями, і це цілком відповідає масштабам та можливостям систем охорони здоров’я.
Тим, хто не є вразливим, слід негайно дозволити відновити звичайне життя. Прості гігієнічні заходи, такі як миття рук і перебування вдома під час хвороби, повинні практикуватися всіма, щоб зменшити поріг колективного імунітету. Школи та університети повинні бути відкритими для звичайного навчання. Позакласні заходи, такі як спорт, слід відновити. Молоді дорослі з низьким ризиком повинні працювати у звичайному режимі, а не вдома. Повинні відкритися ресторани та інші підприємства. Мистецтво, музика, спорт та інші культурні заходи повинні відновитись. Люди, які піддаються більшому ризику, можуть брати участь, якщо захочуть, тоді як суспільство в цілому користується захистом, який надають вразливим ті, хто створив колективний імунітет.
Підпишіть декларацію
Маючи різні політичні погляди та географічне походження ми присвятили свою кар’єру захисту людей. Поточна політика масових обмежень має руйнівні наслідки для здоров’я населення як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Результати (можна назвати декілька) включають зниження рівню вакцинного охоплення дітей, погіршення наслідків серцево-судинних захворювань, зниження скринінгу на рак та погіршення психічного здоров’я. Усе це в найближчі роки призведе до збільшення надмірної смертності, найтяжчий тягар, якого понесе робочий клас та молоді члени суспільства. Позбавлення учнів школи є серйозною несправедливістю.
Затягування цих заходів доти, доки вакцина не стане доступною, завдасть непоправної шкоди, і уразить в першу чергу найменш соціально захищені категорії.
На щастя, наше розуміння вірусу зростає. Ми знаємо, що ризик смерті від COVID-19 у тисячу разів вищий в старих та немічних, ніж у молодих. Дійсно, для дітей COVID-19 є значно меншою за багато інших небезпек, включаючи грип.
У міру формування імунітету серед населення ризик зараження для всіх – включаючи вразливих – падає. Ми знаємо, що зрештою всі популяції досягнуть колективного імунітету – тобто точки, на якій рівень нових інфекцій є стабільним – і що цьому може сприяти (але без залежності від неї) вакцина. Тому нашою метою має бути мінімізація смертності та соціальної шкоди доти, поки ми не отримаємо колективний імунітет.
Найбільш співчутливий підхід, який врівноважує ризики та переваги досягнення колективного імунітету, полягає в тому, щоб дозволити тим, хто має мінімальний ризик смерті, жити своїм нормальним життям, формувати імунітет до вірусу через природну інфекцію, водночас краще захищаючи тих, хто знаходиться на найвищому рівні ризику. Ми називаємо це цілеспрямованим захистом.
Заходи захисту вразливих груп мають бути основною відповіддю системи охорони здоров’я на COVID-19. Наприклад, будинки пристарілих повинні використовувати персонал із набутим імунітетом та часто проводити ПЛР-тестування для іншого персоналу та всіх відвідувачів. Ротацію персоналу слід звести до мінімуму. Пенсіонери, які живуть вдома, повинні мати продукти та інші необхідні речі, доставлені додому. Коли це можливо, їм слід зустрічатися з членами сім’ї зовні, а не всередині. Може бути впроваджений вичерпний та детальний перелік заходів, включаючи підходи до домогосподарств із кількома поколіннями, і це цілком відповідає масштабам та можливостям систем охорони здоров’я.
Тим, хто не є вразливим, слід негайно дозволити відновити звичайне життя. Прості гігієнічні заходи, такі як миття рук і перебування вдома під час хвороби, повинні практикуватися всіма, щоб зменшити поріг колективного імунітету. Школи та університети повинні бути відкритими для звичайного навчання. Позакласні заходи, такі як спорт, слід відновити. Молоді дорослі з низьким ризиком повинні працювати у звичайному режимі, а не вдома. Повинні відкритися ресторани та інші підприємства. Мистецтво, музика, спорт та інші культурні заходи повинні відновитись. Люди, які піддаються більшому ризику, можуть брати участь, якщо захочуть, тоді як суспільство в цілому користується захистом, який надають вразливим ті, хто створив колективний імунітет.
Підпишіть декларацію
no subject
Date: 27 Oct 2020 16:21 (UTC)"майже всі жертви коронавіруса, з якими я працював, мали такі хронічні функціональні розлади, що навряд чи вони могли б прожити ще півроку навіть без цієї хвороби"
no subject
Date: 27 Oct 2020 16:53 (UTC)З цими хронічними розладами 100-120 років тому, дійсно, вмирали.
А зараз медицина здатна тягнути таких людей і надавати їм можливість комфортно доживати до сивини.
Ваша теорія пропонує відкинути досягнення науки і повернутися прямиком у часи, коли до 40 років мало хто доживав (cf. 40-літня «старуха Ізєрґіль»).
Тому питання, яке мене цікавить:
Якщо у вас (особисто) є якась прихована болячка ,
і її допіру не помітили,
і вас (особисто) помилково віднесли до категорії «здорова маладьож»
і ви (особисто) захворієте
і будете валятися і задихатися,
то
— ви хрипким голосом будете благати «хлопці, не вбивайте, зробіть що-небудь, я жити хочу!»
— чи ви скажете «ну і гаразд, значить, так і треба було»
?
no subject
Date: 27 Oct 2020 17:05 (UTC)всі люди, що належать до групи ризику (та навіть всі бажаючі) мають бути ізольовані від решти допоки не сформується колективний імунітет. тобто допоки не залишиться носіів.
а щоби він скоріше сформувався, треба заохочувати контакти молоді (концерти, спільні масові гуляння тощо).
двісті років тому не було ніякої єкономіки, люди жити з лопати. то це не я, а ви пропонуєте повернутися до старих часів.
no subject
Date: 27 Oct 2020 17:28 (UTC)1) ви не знаєте, які люди належать до групи ризику.
Єдиний метод це з'ясувати — проходження повної медкомісії.
Хтось має нести відповідальність за помилкове НЕпризначення людини до групи ризику, що призвело до смертельних наслідків.
2) — не гарантія, що такий імунітет створюється.
Хтось має нести відповідальність за помилкове твердження, що імунітет створюється, якщо це призвело до смертельних наслідків.
no subject
Date: 27 Oct 2020 18:10 (UTC)ба, я навіть поширив її на всіх переляканих тваринок.
теорію колективного імунітету вигадав не я. а спеціалісти. і вона працює.
ви хочете жити в світі, де немає ніяких хвороб, сльоз, страждань та смертей.
такого не буває. принаймні, в цьому світі.
життя це завжди ризик та втрати.
no subject
Date: 27 Oct 2020 20:19 (UTC)— просто цікаво, себе особисто ви до якої групи віднесли?
Я кілька разів вже запитував, ви жодного разу не відповіли. :( Якщо я лізу не в свою справу, то так і скажіть, я вибачуся і не набридатиму.
no subject
Date: 27 Oct 2020 21:41 (UTC)але яке це має значення?
у мене, принаймні, вистачає духу дивитися цьому небезпечному життю в очі.
no subject
Date: 30 Oct 2020 00:36 (UTC)no subject
Date: 27 Oct 2020 20:19 (UTC)— ну да, ну да.
«Того, хто падає, — штовхани», „Was fällt, das soll man auch noch stoßen“.
Старик Ніцше, як я за ним скучив.
Але тут така біда. На кожну хитру ж* знайдеться х* з лівою різьбою.
Кожний ультра-праворадикал, хто вірить у «падаючого — штовхни», рано чи пізно знайде ще більш упоротого ультра-ультра-праворадикала. Більш сильного. Більш нахабного. Більш озброєного.
І коли станеться конфлікт інтересів, цей «штовхач», який тільки-но на повному серйозі стверджував, що «світу без смертей не буває», перетворюється в сльозливого тєрпілу, який дрожащім голоском благає про пощаду і про кисневий концентратор.
Бо одне діло, коли штовхаєш ти, а інше — коли тебе.