Наблюдения за бытием

Українчики так переймаються виборами у США, наче це вибори в Україні.
І начебто від їхньої прихильності до якогось з кандидатів щось залежить.
Насправді результат виборів аж ніяк не вплине на перебіг самої війни.
Так, нікчемні сцикуни з демократичної партії можуть і далі по краплям давати допомогу, аби фронт гучно не впав, і аби Україна стікала кров'ю разом з москалями.
Так, Трамп взагалі може вдіяти щось неймовірно неочікуване, думаючи про власний інтерес. 
І респи, і деми будуть діяти в інтересах США, а не України.
А політичний консенсус обох партій цих довбойобів у тому, щоби зберегти Московію як політичне явище.
Жертвуючи Україною, своєю репутацією, та своїм майбутнім.
У України в цих лещатах немає іншого вибору, як вмерти в бою замість вмерти в полоні.

А скажіть будь-ласка, у вас теж половина часу у фейсбуку займає послання нахуй в бан усіх ціх "Рибалка і ахота", "Нашє кіно", "Звєнящіє кєдри", "Нам є що згадати", и решта усякої кацапської хуїти?
Ти цей руській мір у двері, він тобі у вікно.

Так вот, обсуждение того, проводить или не проводить выборы в текущих условиях имеют такую же значимость, как и обсуждение того, чем и насколько болен путин и когда он откинет коньки. То есть близкую к нулю.

В здоровом обществе журналисты и лидеры мнений обсуждали бы вопросы, как сохранить не только украинское государство, но и украинский дух. К чему нам готовиться в условиях открытого вооруженного конфликта, который будет длиться до тех пор, пока существует московская империя. Что нам для этого нужно делать и как планировать свое будущее - как личное, так и общественное. Каким путем и конкретно какими действиями нам нужно развиваться.

В здоровом обществе людей интересовали бы не байки Арестовичей и прочей хорошей ваты. Не шоу и сплетни, а трезвый и глубокий анализ. Но, к сожалению, маємо те, що маємо. Какой спрос, такое и предложение. "Отнять и поделить".

Выборы в этом плане не поменяют ничего. Пиздуны по вызовы, называющие себя журналистами, готовы сосать и сглатывать за умеренную цену. Пересічні готовы внимать их пиздежу, особенно когда те говорят приятные для них слова. Они так ничего не поняли, ничему не научились, и готовы снова ввергнуть страну в пучину новых бедствий. Вменяемые либо уехали, либо воюют, а многие уже и погибли. Новый состав ВР будет битком набит поровознюками и прочими "простыми людьми с народа", предлагающими простые решения сложных вопросов.

Чтобы последние надежды испарились, достаточно взглянуть на рейтинг ютуб-каналов.
Надежда только или на прямое управление доноров, удерживающих Украину на плаву, либо на добрый метеорит, который снесет нахер ватное население.

То, что Украина до сих пор дышит, это доказательство того, что Б-г есть, и любит этот несчастный малохольный народ.

Когда вышки по периметру осветили прожекторами, и проявились, на фоне красивого вечернего неба, их изысканные ажурные силуэты, и даже силуэты пулеметчиков под навесами, арестанты, наконец, забеспокоились, словно стали догадываться о чем-то, или вспоминать что-то тревожное. Но наутро тревоги забылись.

Потом какие-то смутные воспоминания или тревоги вызвали появившиеся странные трубы. Ненадолго. Странным было то, что и вышки, и высокие кирпичные трубы не могли ведь появиться моментально и из ниоткуда, ведь кто-то их строил.

Возможно, на стройку просто не обращали внимания, ведь все всегда заняты какими-то делами, носят кирпичи, месят раствор, пилят и приколачивают доски лесов и опалубки. Кирпичи с раствором укладывают в ряды, и на паллеты, паллеты тянут на веревках куда-то наверх. Наверное, кто-то в это время занимался и стройкой.

В целом, ничего неожиданного в появлении труб не было. А вышки, возможно, были всегда, просто без освещения не такими заметными.

Потом трубы задымили. Это было уже совсем нестрашно. Ведь все стало понятно, ведь только неясность, неопределенность вызывает тревогу. Трубы построены для котельных, в котельных греют воду, вода нужна для душевых, в душевые водят строем, чтобы не было беспорядка. После душевых выдают чистое белье и переводят в лучшее место.

Неясно было только одно, зачем вышки вдруг осветили, ведь это не требуется для работы пулеметчиков, наоборот, мешает им следить за порядком. Это стало причиной горячих дискуссий в бараках, версии было две. Либо это делается для красоты, в ущерб даже общей пользе и порядку, либо это просто халатность, ошибка администрации, и тогда это, конечно, возмутительно.

По просьбе представителей из бараков прожекторы погасили.
И стало совсем хорошо.

Ukraine has a difficult mission to stand at the border of the free world. Today only a thin line of cold trenches separates light from darkness, freedom from slavery, civilization from barbarism. My daughter risks her life every day so that her children can live on. But every day takes the lives of hundreds of people. Our country is bleeding. If Ukraine falls, the war will move on. To Poland. To Germany. To France. And on, and on, and on. We must stop evil. And we will stop it if you help us. We don't need words of encouragement. We need weapons. More weapons. Immediately. That we save Ukraine and save the future of Europe.

 

И хорошее завершение дня Достоинства и Свободы:
Парламентская Ассамблея НАТО признала РФ страной-террористом и призвала к созданию международного трибунала.

Дивне суспільство, де казати "я люблю Пушкина" - це точка зору, а "в мене мандавошки" - це чомусь соромно.

 

Когда-то миром управляли умные. Это было жестоко.
Умные говорили вещи, непонятные тупым. Тупым было тяжело.
Они считали мир несправедливым, а умных - виной всех бед.
Теперь миром управляют тупые.
Это справедливо, потому что тупых гораздо больше.
Теперь умные должны говорить так, чтобы тупым было понятно.
Если тупой что-то не понял, это проблема умного.
Раньше страдали тупые.
Теперь страдают умные.
Страданий стало меньше.
Мир изменился к лучшему.
Но катится он к худшему.

 

 

"Мы должны понимать, что умершие привитые - это только старые и больные, которые умерли бы в любом случае. А вот умершие непривитые могли бы избежать такой печальной участи, если бы вовремя привились. Поэтому сомнений в эффективности вaкцин никаких быть не может."

Конституція України, згідно її ст.8, має найвищу юридичну силу, а норми Конституції є нормами прямої дії. Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніяка особа не може бути примушена робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Основні обов'язки громадянина, відповідно до ст.68 Конституції України, мають бути прописані виключно в законах України. Будь-який підзаконний акт призначений для реалізації існуючих законів, а не для їх модифікації. Він не може створювати нові обов'язки громадянина та не може встановлювати або розширювати повноваження посадових осіб ширше, ніж це передбачено законом. Повноваження на перевірку певних документів мають бути чітко прописані у певному законі. Жоден закон, у тому числі Закон про захист населення від інфекційних хвороб, не дає жодній посадовій особі повноважень на перевірку документів, які стосуються персональних даних громадянина, включаючи медичні документи про стан здоров'я громадянина, таких як наявність вакцинації. 

Рішення органів місцевого самоврядування, а також державних органів, у тому числі Постанови Кабінету Міністрів, або накази міністрів, мають не суперечити Основному закону держави. Відповідно ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, окрім випадків, передбачених Конституцією України, тобто в умовах введення воєнного чи надзвичайного стану, або за рішенням суду.
Оскільки воєнний або надзвичайний стан не було оголошено, встановлення подібних обмежень підзаконними актами, такими як постанови Кабінету міністрів від 09.12.2020 р. № 1236 та від 20.05.2020 року № 392 із подальшими змінами до нього, суперечить ст.1,3,6,8,19,64 Конституції України, про що свідчить п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 року №10 по справі №1-14/2020(230/20). Тому такий нормативно правовий акт та подальші доповнення до нього є юридично нікчемними, і не можуть підлягати застосуванню при вирішенні питань про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.24. Конституції України, не може бути привілеїв чи обмежень прав громадян за будь-якими ознаками. Виходячи з букви та духу Основного закону, будь-яке рішення органів влади, яке неправомірно обмежує конституційні права громадянина, є злочинним. Виконання злочинних розпоряджень може бути кваліфіковане як злочин або співучасть у злочині, тому ст.60 Конституції України звільняє будь-якого громадянина від їх виконання.

Ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає адміністративна відповідальність; вони визначаються підзаконними актами. А відповідно ст.92 Конституції України  підзаконні акти не можуть обмежувати конституційні права громадян. Тимчасові обмеження конституційних прав можуть встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення ж такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1,3,6,8,19,64 Конституції України (рішення Конституційного Суду України №10 від 28.08.2020 року).

Діяння, в яких мене звинувачують, не містять злого наміру, і не було доведено, що вони комусь завдають шкоди. Носіння маски є правом особи, а не її обов'язком (постанова Корольовського районного суду м.Житомира у справі № 296/9104/20 від 27.01.2021). Щеплення проти Covid-19 не входить в перелік обов'язкових, які зазначені у Законі про захист населення від інфекційних хвороб. Вакцинація проти Covid-19 може бути виключно добровільною, в протилежному випадку це буде протиріччям ст.27,28 Конституції України та ст.43 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 № 2801-XII. Отже, навіть відмова громадянина від вакцинації не може тягти за собою жодних правових наслідків. Так само пред'явлення сертифікату вакцинації, та навіть її отримання є правом особи, а не її обов'язком, виконання якого передбачено певним законом, а його невиконання тягне якісь правові наслідки. КУпАП не містить у собі такі правопорушення, як відсутність сертифікату. 

Згідно ст.286 Цивільного Кодексу України, та ст.39'1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», кожна людина має право на таємницю про стан свого здоров'я. Будь-яка медична процедура, отримана громадянином, включаючи вакцинацію, є фактом звернення за медичною допомогою, а отже, є медичною таємницею, вимагання якої є протиправною. А виконавчі органи не наділені правом трактувати закони. 

Відповідно постанови Кабінету міністрів від 29.06.2021 р. № 677, формування COVID-сертифіката здійснюється уповноваженою установою за запитом запитувача, при цьому запитувач надає однозначні згоди на передачу, поширення та надання уповноваженій установі інформації про нього. Оскільки я не маю наміру передавати стороннім особам відомості про стан свого здоров'я, я маю право скористатися правом на цю таємницю.


Виходячи з викладеного вище, з одного боку, не існує обов'язку громадянина пред'являти свої конфіденційні дані на вимогу посадової особи, а з іншого боку немає законних підстав та повноважень їх вимагати з боку тієї ж самої посадової особи. Дозвіл на відкриття моїх персональних даних з мого боку не дається, а ухвали суду на її порушення не було винесено. Тому відсутні підстави для адміністративного покарання за відмову пред'явити сертифікат вакцинації або інші документи, які засвідчують стан здоров'я.

Більш того, вимагання документа, який громадянин не зобов'язаний пред'являти за законом, так само як і намагання призначити покарання за законно не встановлені адміністративні порушення, є перевищенням службових обов'язків, тобто кримінальним злочином (ст.41,365 Кримінального кодексу України), проти якого обов'язково буде вчинено судовий позов з відшкодуванням моральної шкоди персонально з особи, яка його вчинила.
Щось виправити, чи й так піде? Юристи тут є?

Сборная Китая по хоккею прибыла в Швецию.
Это не шутка, если что. Это новая нормальность в условиях страшной пандемиии, от которой может умереть 0,3% населения.

Мы умрем, потому что нам повезло. Мы вытянули счастливый билет.

Большинство людей никогда не умрет, потому что они никогда не родятся. Число людей, которые могли бы быть здесь, на нашем месте, но никогда не увидят этого мира, больше, чем число песчинок в Сахаре.

Среди этих нерождённых духов есть поэты более великие, чем Китс, ученые, более выдающиеся, чем Ньютон. Мы знаем это потому, что число допустимых вариаций нашего ДНК несравненно больше числа ныне живущих людей. Но, вопреки этой ошеломляющей невероятности, родились заурядные мы с вами.

Мы живем на планете с практически идеальными условиями для жизни: здесь не слишком жарко и не слишком холодно, щедро светит Солнце и достаточно воды; здесь постоянно идет неспешный золотисто-зеленый праздник урожая. Конечно, здесь, к сожалению, есть место и запустению, здесь можно столкнуться с голодом и мучительными страданиями.

Но посмотрите на конкурентов: по сравнению с большинством планет это рай, а некоторые уголки Земли являются раем по любым стандартам. Каковы шансы того, что случайно взятая планета будет иметь столь благоприятные условия?

Cлишком много совпадений, чтобы мы могли появиться и жить в этом мире. Но в то же время, разве этот счастливый шанс не выпал каждому из нас? Разве это не повод радоваться своей возможности осознавать красоту и величие Вселенной?

(с) Richard Dawkins

В ходе кросс-культурного анализа исследовательницы из Университета штата Вашингтон обнаружили, что отношения собак с женщинами могли иметь большее влияние на связь собаки и человека, чем отношения с мужчинами.
"Люди были более склонны рассматривать собак как тип человека, если у собак были особые отношения с женщинами. Их с большей вероятностью включили в семейную жизнь, к ним относились как к объектам привязанности, и в целом люди относились к ним с большим уважением", - сказала Хайме Чемберс, доктор философии по антропологии Университета штата Вашингтон, автор статьи, опубликованной в Journal of Ethnobiology.

https://news.wsu.edu/2021/01/25/women-influenced-coevolution-dogs-humans/