Пам'яті Івана Драча

[hozar]

Кожен українець — це троїсті музики:
Одне — думає, друге — каже, третє — робить.
Від того у нас результат великий,
Що перший — спородить, то третій точно угробить.

В такому консенсусі доживаємо досі,
Шкодуєм в душі собі доброго слова:
В сусідів давно уже визріла осінь,
А в нас ще весна дурноголова.

Бо ми молоді ще. Вмираємо молодими.
Ніяк не здамо державного екзамену.
Романтичні замки будуємо з диму.
І димом розвіємось. Розстріляні сльозами.