hozar | Володимир Самійленко, 1886

Десь далеко є країна
Пишна, вільна, щастям горда,
Кожний там живе щасливо -
Держиморда, держиморда.

В тій країні люблять волю,
Всяк її шука по змозі
І про неї розмовляє -
У острозі, у острозі.

Там усяк говорить правду
Непідкупними устами,
Там за правду щира дяка -
Батогами, батогами.

Там неправді та злочинству
Не вважають і на волос,
Там злочинних зараз лають -
Та не вголос, та не вголос.

Суд там скорий - як ти винен,
То зашлють "без проволочки",
А не винен, то й відпустять -
Без сорочки, без сорочки.

Там тверезість у повазі,
Видно скрізь тверезу спілку,
Всі там п'ють самую воду -
Та горілку, та горілку.

Там велика воля слову:
Кожний пише все, що знає,
І цензура ліберальна -
Все черкає, все черкає.

Там письменникам за працю
Сам уряд складає дяку
І з тріумфом їх провадить -
В Сибіряку, в Сибіряку.

Там зібрались всі народи:
Москалі, "хахли", поляки,
І живуть вони так дружно -
Як собаки, як собаки.

Там живе племін усяких
Престрашенна мішанина,
І за те той край зоветься -
Русь єдина, Русь єдина.