Антон Колумбет
22 Mar 2022 22:08![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
hozarНа Київщині повноцінне Дике Поле. Анархія. В одному лише невеличкому лісі під селом, за яке йдуть бої, нарахував - ЗСУ, НГУ, тероборона, поліція, декілька славетних добробатів, ГУР, СБУ, якісь загадкові спєци з дивними калашматами та просто якись мутні тіпи зі зброєю.
Вся ця двіжуха невпинно переміщується, вступає в бій та виходить з нього, когось привозять, когось увозять, і всі періодично намагаються намутитись зброєю у ворогів або союзників.
Зв'язку немає ні в кого і ні з ким, єдине командування мішпухи якщо десь і існує, то все одно нічим особливо не командує, координація слабореалізуєма - варто домовитись з кимось про спільні дії, як через декілька годин знаходиш на його місці іншого.
Ліс систематично піддається істеричним обстрілам противника різного ступеню інтенсивності і успішності, від чого всі розбігаються і ховаються, а потім збігаються заново в нових конфігураціях.
При спробах супротивника зайти в село його знищують, а потім мутні тіпи біжуть під вогнем і збирають трофеї, вимазучись в крові. Хтось пре трофейні каски, хтось фоткає трупи, хтось пише бойові донесення.
На три російські бехи раптово виїхав танк, роздовбав їх і поїхав кудись. Охуївшу піхоту накромсали з трьох боків невстановлені особи. Чий це був танк, де він взявся і куди дівся, не зміг відповісти ніхто.
Єдина несамовита ідея, яка мов наріжний камінь об'єднує всіх - вбивати.
Це Козаччина. Це той самий вітер з Холодного Яру, в якого відсутній центр координації та постачання - звідки всі ці люди беруться, де вони озброюються і куди діваються не знають навіть вони самі.
В жодній військовій академії світу не вчили як протистояти подібному.
Добро пожаловать в ад, дорогие гости.
Вся ця двіжуха невпинно переміщується, вступає в бій та виходить з нього, когось привозять, когось увозять, і всі періодично намагаються намутитись зброєю у ворогів або союзників.
Зв'язку немає ні в кого і ні з ким, єдине командування мішпухи якщо десь і існує, то все одно нічим особливо не командує, координація слабореалізуєма - варто домовитись з кимось про спільні дії, як через декілька годин знаходиш на його місці іншого.
Ліс систематично піддається істеричним обстрілам противника різного ступеню інтенсивності і успішності, від чого всі розбігаються і ховаються, а потім збігаються заново в нових конфігураціях.
При спробах супротивника зайти в село його знищують, а потім мутні тіпи біжуть під вогнем і збирають трофеї, вимазучись в крові. Хтось пре трофейні каски, хтось фоткає трупи, хтось пише бойові донесення.
На три російські бехи раптово виїхав танк, роздовбав їх і поїхав кудись. Охуївшу піхоту накромсали з трьох боків невстановлені особи. Чий це був танк, де він взявся і куди дівся, не зміг відповісти ніхто.
Єдина несамовита ідея, яка мов наріжний камінь об'єднує всіх - вбивати.
Це Козаччина. Це той самий вітер з Холодного Яру, в якого відсутній центр координації та постачання - звідки всі ці люди беруться, де вони озброюються і куди діваються не знають навіть вони самі.
В жодній військовій академії світу не вчили як протистояти подібному.
Добро пожаловать в ад, дорогие гости.
