Artem Golikov

[hozar]

Когда-то миром управляли умные. Это было жестоко.
Умные говорили вещи, непонятные тупым. Тупым было тяжело.
Они считали мир несправедливым, а умных - виной всех бед.
Теперь миром управляют тупые.
Это справедливо, потому что тупых гораздо больше.
Теперь умные должны говорить так, чтобы тупым было понятно.
Если тупой что-то не понял, это проблема умного.
Раньше страдали тупые.
Теперь страдают умные.
Страданий стало меньше.
Мир изменился к лучшему.
Но катится он к худшему.

Comments

[kondybas]

Я навів два відосика - два виробництва одного й того ж. Перший - це індастріал. Створення доданої вартості переважно працею людини. Другий - це вже постіндастріал, автоматизація майже повна. Люди тільки наглядають за працею автоматичних ліній, контролюючи якість продукції. В першому випадку на кожну одиницю продукції вимагається фіксована кількість людино-годин. В другому випадку на одиницю продукції припадає тим менше людино-годин, чим вищий рівень задіяних технологій. В першому випадку збільшення виробітку мануфактури вимагає збільшення кількості зайнятих, бо працівники є основою виробництва. В другому випадку збільшити виробіток можна не збільшуючи кількості працівників, просто замінивши устаткування на більш продуктивне.

Оскільки ємність ринку по будь-якій продукції є обмеженою, постіндустріалізація виробництва у вигляді автоматизації-роботизації означає, що дедалі більше людей стають непотрібними. Сто років тому 50% населення було задіяно у с/г. Сьогодні для виробітку значно більшої кількості продукції достатньо 1-2% населення. Решта вчорашніх колгоспників подалися у таксисти, коучі особистісного росту, художній манікюр, копірайтери, менеджери рітейлу, офіс-менеджери етц. Це і є постіндастріал, що непомітно підкрався. Він іще не витіснив індастріал повністю, але вже призвів до суттєвих та значущих змін у суспільно-економічній формації. Найголовніше і найпомітніше - він повністю знищив індустріальну систему освіти, що кувала трудові резерви, маленькі гвинтики великої машини. Сьогодні звиродніла середня та верхня освіти продукують дипломованих ідіотів, єдине можливе застосування для яких - це кричати "Вільна каса" у макдональдсі.

Чим далі, тим більшим буде прокникнення постіндастріалу, і тим більше пролів буде викидатися з виробництва. Тим більшими будуть проблеми пролівських мас, що їх бездумно розмножували в попередню технологічну епоху. Не слід думати, що постіндастріал настане, як настає новий рік, після дванадцятого удару курантів. Як співав Федя Чистяков, "...ххх уже пришел, и он рядом с тобой..."

[rudolf_bochkin]

Дякую за значну за обсягом відповідь, але в ній НЕ МІСТИТЬСЯ відповідь на питання: Де це?
Казочки про постіндусті я вже десять років слухаю від різних людей, а "на землі" - значні агроуспіхи вимагають слідочком значних капіталовкладень у логістику, у зберіганеня, в обробку та переробку і це тільки вирощеного! А ті обробка-переробка-зберігання і особливо логістика - "тягнуть за собою" енергетичні потреби...
З виготовленням БУДЬ_ЯКОЇ продукції - так само.

бо справжня відповідь:
"Постіндустріалу" на власних землях НЕМА - є казочка про анстаннея подібного у майбутті та несправедлива експлуатація ІНОЗЕМНОЇ робочої сили для "базового доходу" "свого" населення.

Оце і є причино "переносу виробництва до ..."

[kondybas]

Перехід до постіндастріалу відбувається всюди, де відбувається автоматизація та роботизація виробництва. І це зовсім не "перенос в ПСА", де нібито "несправедлива експлуатація робочої сили".

В 2006 році я брав участь в модернізації виробництва на невеличкому заводику. Десь до тисячі працівників. Слюсарний цех - півсотні токарів та фрезеровщиків. В Німеччині було куплено два б/у станки - один токарний, другий фрезерний. Один місяць пішов на пусконаладку та налагодження виробничих процесів. Через два місяці увесь старий цех звільнили - рукожопих бракодєлів, що в обідню перерву бігали в генделик через дорогу, аби всмоктати гранчак дешевої горілки. Ще через півроку обидва станки повністю окупилися - за рахунок більшої продуктивності, мінімальності браку, мінімальності відходів, відсутності вихідних, лікарняних, свят, похмільного синдрому після авансу та получки, та, власне, внаслідок економі п'ятдесяти зарплат - доволі немаленьких.

Замість 50 пролетарів найняли шістьох пацанят на мінімалку, достатньо дурних, аби після школи не поступити до ВУЗу, та достатньо хворих, аби не піти до армії. При них один майстер, вся бригада працювала у три зміни сім днів на тиждень. Пацанчика за дві години навчали вставляти заготовку у патрон, вибирати з меню потрібну програму та натискати велику зелену кнопку. Все. Решту робив станок сам. Оці шестеро на мінімалці робили більше, краще та дешевше, ніж 50 старих кадрів, яких тупо викинули на мороз. Я не знаю, що з ними сталося, сподіваюся - нічого хорошого.

Оце - постіндастріал. І він всюди, навіть, якщо ви того не помічаєте.

[rudolf_bochkin]

а Ви самі помітили "пацанят"?
ні
а Ви помітили отих викладачів, які: навчили інженера спроектувати верстат, навчили програміста, котрий навчив верстат працювати "без" людини, викладача, котрий прийде на зміну "отим викладачам"? теж ні
а заразом - НЕ робот розробляє концепцію використання верстата автомата чи верстата робота
НЕ робот визначає матеріали, що будуть використані і дл виготовлення верстата і для обробки тим верстатом
далі - логістика (яку вже згадував) має вчасно розвозити збільшену кількість поліпшеної якості,
маркетинг має то продати (і то - теж не роботи).

Ви так само "бачите" постіндустію там, де її нема. Індустрі хумані замінено індусті автоматік, як свого часу індустрі ремісник замінено індустрі фабрік.

А НІЯКОГО ПОСТ - НЕМА.

[kondybas]

Що значить - "помітив"? Так сталося, що я займався інтеграцією тих станків з ІТ-інфраструктурою заводу. Я навколо того всього побігав - від головного конструктора та конструкторського відділу, і до начвиробництва та начцеху. Я бачив те все не збоку, а зсередини, я навіть навчав майстра тієї бригади, як правильно навчати пацанят, щоб вони, не маючи ніякої освіти, хоч щось зрозуміли.

Щодо інших аргументів, то вибачте, я не зрозумів, що те міняє. Є лише один незаперечний факт. Якщо раніше для виготовлення деталі були потрібні руки з такою-сякою кваліфікацією, то тепер, завдяки технологіям, ці руки більше непотрібні.

Якщо ви вважаєте, що ніякого постіндастріалу нема, і то всьо лиш вигадки - я не стану вас переконувати. Я взагалі прихильник дарвінізму.

[rudolf_bochkin]

Звиняйте, аргументи я навів. Не пішло - так не пішло.
(верстати - наші?
а пацани-?
ото і вся "пост".
це "нео", але стара добра колонізація)

[euthanasepam]

> Я не знаю, що з ними сталося, сподіваюся - нічого хорошого.


У 2019 році вони проголосували за Шмарклю.

Постіндастріал плодить пролетарів постіндустріальним тиражем. І ми знов і знов будемо вертатися до питання ББД та іншого соціалізму. І врешті доведеться визнати, що ця поблема не має вирішення, бо з одного боку — люмпенізація та розбещення через брак роботи і грошей, а на іншому — люмпенізація та розбещення через ББД. Що робити з «зайвими людьми», ге? Отож… Парадокс у тім, що постіндастріал це прямий шлях до соціалізму.



P. S.

Мені тут ілюстрація саме приїхала в агрегатор:

nlothik.livejournal.com/1223023.html

[kondybas]

"..постіндастріал це прямий шлях до соціалізму.."

Ідея "обобщєствлєнія" засобів виробництва доволі очевидна, от тільки питання - коли і як це можливо. Маркс вважав, що атнять і падєліть можна в будь-який момент при будь-якому розвитку виробничих сил. Практика показала, що бізнес на 90%+ залежить від особистості власника - від його інтелекту, мотивації, харизми тощо. В руках совєцької номенклатури все зводиться до сраного гівна, навіть якщо в копєталістів вкрадено шикарні прототипи.

Тому соціалізма в середньостроковій перспективі я не чекаю. Або бізнес у приватних руках, або сране гівно. На шляху до соціалізму спочатку доведеться налагодити масове виробництво скатертин-самобранок. А це значить, що за постіндастріалом соціалізм одразу не настане. Але бажаючих атнять і падєліть від того менше не буде.