hozar | Таня Борисенко

Звичайно, тут я б могла написати пост про людей, яким "пощастило" жити в старих будинках зі старою радянською системою опалення.

Тут я б могла написати, що з відкритими настіж вікнами в квартирі срані, блядь, 28 градусів жари, а від батарей тхне паленим так ніби у нас опалення від ТОВ Київсукапекло.
Мухи хєкають, коти хєкають, діти кажуть, "а давай ночувати на вулиці, бо вдома дуже жарко".

Тут я б могла згадати певно кожен буклет і постер від Кличка і від всяких кантор із текстом "шановні громадяни, будьте економними, бережно ставтесь до природних ресурсів". Да, блядь, дуже бережне ставлення до природних ресурсів, коли спиш з роздяпленим балконом і вікнами, опалюючи темне київське небо.

Тут я б могла волати якесь "Нахуя?!?!?!".
НО НІТ!!!

Я вже так робила колись і знаю поіменно всю ту толпєнь людей із синдромом #бойлєрсукасобіповісь які прибігають розказати, шо "тю, так а хулі в тебе батареї не регуліруються, от я такий заїбатий парєнь, купив квартиру/дом, і ти собі купи, хулі ти оце як хуйня, купи з горізонтальной разводкой і на батєрєєчкі регулятори, а потом в квартірку собі щотчик і маладєц". Тому можете не стараться, тут виступає блогір-ніщеброд, який живе в арендованій квартирі, яка розташована в будинку вибудуваному в семидесятих, в якій стояк - це не лише ерекція, а ще й вертікальна разводочка опалення.

Так що не начинайте, блядь... Ілі начинайте. Хуй вас уже остановіть.
#клічкопрекращай
#оттеперужеточнопрекращай
В передчутті весни, і повільної муміфікації.