hozar | Любимая песня ушедшего друга

Watch on YouTube

Крутилось пір’я на вітру
І я згадав негоду ту,
В яку мене моя любов покинула.
Виймали жала із грудей
Очата двох моїх дітей
І вся моя любов на них рікою хлинула.

Зростають у гніздечку соколята,
О, Боже, ти за все мене прости!
О, як я їх не хочу відпускати,
У простори юнацької мети.
В роках моїх така велика сила,
Та долю не затримати нічим, –
Сини мої, візьміть мої вітрила
Та й батька не забудьте поміж тим.

Я спав роками у вогні,
Біда сивіла на мені,
І тільки мати у селі
В сльозах журилася.
А я синочків обіймав,
І сам у себе я питав:
О де ж ти, наша доле, забарилася!