Тарас Петриненко
12 Jan 2014 16:52Ми стоїмо ми й досі на помості,
Напівзабуті і напівживі.
Ми стоїмо - в серцях немає злості,
Ось тільки нерви (де там тятиві!).
Ми стоїмо чужі у власній хаті,
Охаяні, обпльовані, німі.
Ми стоїмо потужні і затяті,
Пильнуєм світло в крижаній пітьмі.
Затравлені, змордовані істоти
Жах небуття легенями п"ємо.
Бо Україна дихатиме доти -
Допоки ми за неї стоїмо.