hozar | Третя роковина

У нас третя роковина Вогнехреща. Тобто, дня, коли протистояння на Майдані остаточно перейшло в силовий формат. Тобто, до 19 січня силові методи вживали силовики, а народ пасивно оборонявся - а 19 народ врешті вирішив, що вже заманало, і перейшов у наступ.

Бо відчуття "так далі не можна" наростало, наростало і вже стало нестерпним.

Тобто, ми тоді так думали, що воно нестерпне - потім виявилося, що воно може бути ще пекучішим, ще нестерпнішим, що воно може не просто пересилювати, а заперечувати інстинкт самозбереження.

Але почалося все тоді, 19-го, на Груші. Як то кажуть, "і понеслась".

Три роки по тому я хочу зберігати в собі це відчуття нестерпності. Хочу час від часу діставати його зі скарбнички души, роздивлятися, чи не заіржавіло, перебирати та змазувати. Бо воно ще згодиться.

Ні, звісно, можна і без нього жити. Москалі якось живуть. Придивіться - вам теж так хочеться?

Ольга Чигиринська