hozar | Мінським домовленостям присвячується...

Бабуся в Саратові охне,
З"їдаючи свій венегрет,
Бо путін коли-небудь здохне,
Відійде, зігнеться, помре.

Ридатимуть ті, кому треба,
І їм потуратимуть ЗМІ,
В той день буде Сонце в півнеба
І пляжі забиті людьми.

Прозріють Баку і Тбілісі,
Примор"я, Кубань і Тюмень,
І сотні юродивих бісів
Із кожного вийдуть в той день.

Орел двоголовий набрякне
І з тріском додолу впаде,
Бо путін коли-небудь крякне,
Спочине, загине, піде.

І хтось запитає по суті
По тому років через п"ять:
Чи був взагалі отой путін?
Зітхну я: та був, його мать!

Євген Рибчинський