hozar | Журборіз. Пісня про Палія

"" (Watch on YouTube)

Люлька в роті зашкварчала,
Шабля в ніжнах забряжчала -
Шабля різанину чує,
Люлька пожари віщує.

Сидіть вдома на покої
Не пристало козакові.
Склич, козаче, склич дружину,
Йди, Палію, в Ляхівщину.

Годі, коню, в стійлі спати,
Їдем ляхів полякати.
Швидше мчи, ніж кремнем збита
Згасне іскра від копита.

Хто, як стрілка, із майдану
Вихрем мчиться за Украйну.
Яр, ліс, річка й туча синя -
Козакові не запина.

Хто в траві - врівні з травою,
Хто в воді - врівні з водою.
Хто у лісі - врівні з лісом,
Ніччю перевертнем-бісом.

Ранні півні не співали,
В Польщі замки запалали.
У пожарі жида шкварить
І з пожару люльку палить Палій!

Де був замок - попелище,
Де цвів город - там кладбище.
Враже поле кров'ю мочить
І об камінь шаблю точить.

Ще й не мріло, не світало,
Польщі край як не бувало.
У Палія на причілку
Крикнув півень на засіку: "Кукуріку!"

Люлька в роті зашкварчала,
Шабля в ніжнах забряжчала -
Шабля різанину чує,
Люлька пожари віщує.

Сидіть вдома на покої
Не пристало пластунові.
Склич, пластуне, склич дружину,
Йди, пластуне, в Україну.