hozar | Ігор Чернецький

Якщо ми програємо цю війну — не буде де жити і не буде де ухилятися.
Це не про «погані умови миру».
Не про «пересидіти за кордоном».
І точно не про те, що хтось зможе сховатися.
Поразка — це зникнення дому як такого.
Коли немає країни, немає безпечного тилу, немає місця, де «це не моя війна».
А ті, хто виживе і залишиться, все одно потраплять в армію росіян.
Так само, як сьогодні туди примусово забирають чоловіків з окупованих територій.
Без вибору. Без права відмови. Проти інших або на утилізацію.
Війна тоді приходить у кожну квартиру.
Без винятків. Без довідок. Без статусів.
Тому вибір давно не між фронтом і втечею.
Вибір між тим, чи буде завтра де жити — чи доведеться воювати вже за чужу імперію.