Боже, за що ти мене створив українцем?

[hozar]

Путін б'є не по передовій. Він б'є по тилах. Великим калібром по хохляцьким мізкам. Чи що там у них, чим вони мізкують. І виносить їх навиліт.

Вишивата так любить зрадоньку, так за нею впадає, що втрачає рештки здорового глузду. Вона так ненавидить Вороженька, що ради його повалення ладна знищити Україну. Заради винищення щурів ладна спалити хату.

А що, не вперше. Колись так само скидали Юрка Хмельницького заради московського популіста Брюховецького. Так само йшли проти магната Ивана Мазепи. Проти капіталіста Скоропадського. Бо їх не любили. Бо вони ж визискувачі. Та й в церкві і на базарі про них погане казали. Щоразу справа кінчалася Руїною.

Цьому народу щось пороблено. Він не вміє вчитися навіть на своїх помилках. Він уміє вмирати за свободу, аби одразу віддати її першому ліпшому шахраю. Він уміє руйнувати, та не вміє ладнати. Бо аби скидати владу, достатньо ворожнечи. А щоби розбудовувати державу, треба не спалах протесту, а щоденная наполеглива праця. І найголовніше - єдність. А перед лицем смерті - навіть із особистим ворогом.

Історія знов провернула коло, і все повернулося на круги своя. Знов хохли з ворожої партітури співають про зраду та соціяльну справедливість, яку попирає злочинна влада та її шоколадний зрадник. Постять фейкові москальські вигадки. Вимагають ідіотських дій. Оспівують зрадників, бо вони ж, бач, проти антинародної банди. Розвішують вуха та розпускають язики. І не треба бути пророком, аби зазирнути на пару років вперед. Достатньо перечитати сторінки історії. Навіть учорашньої.

Заїхали в болото? То перше діло - перефарбувати віз з червоного на жовто-синій. Кравчук був комунякою. Так, безперечно.
Обрали кращого. Кучму. Він теж виявився поганим. Так, безперечно.
Обрали Ющенко, він був... виявилося, що взагалі не був. Так, безперечно.
Обрали Януковича. Він виявився тим, ким і був. Спочатку проливали сльози, а потім - кров, аби його не було.

Це не зле прокляття - щоразу обирати собі все гіршого. Міняти вогонь на полум'я. Помилитися можна лише раз, а не раз за разом. Це хронічна українська хвороба - надія на святого месію. А як він не святий - то геть його, будемо ставити нового куміра, ще гіршого, і так - аж поки знов не опинимося під москалями. Та й воно вже якось звично. Будемо, як повелося, коритися й проклинати. Це ж вони винні у тому, що ми дурні.

Порошенко - спекулянт і барига. Так, безперечно. Але це найкраще з того, що ми мали за всі часи незалежної. Я теж хочу більшого. Але не вірю, що це здійснене. Бо немає, нажаль, щонайменшої надії, що знайдеться щось краще, за що проголосує наша вишиватна більшість. Невже хтось гадає, що вони оберуть собі щось ліпше? Коли є такі наївні, то хай поглянуть, за кого голосували ці безголові радянці на минулих виборах. А вони ж не змінилися. І їх - як гівна за сараєм.

Порошенка - геть! Так, безперечно, він на це заслуговує. Але далі, дорогенькі мої зрадофіли, готуйтеся до президентів Вілкула, Рабіновіча, Бойка... Це не мої вигадки, це дані соцопитування. Готуйтесь, що до нових виборів сітуація зі зрадонькою наполегливою пропагандою мишебраттів та їх корисних ідіотів стане ще болючою.

Готуйтесь до повернення Януковича. До тріумфа московських маріонеток. До відмови від європейського вектора. До руської державної. До Євразійського Союза. У тому числі, й військового. Готуйтесь, що ваші діти за свою свободу заллють своєю кровью Майдан. І не факт, що здобудуть. І все це - лише з тієї причини, що ви знаходитесь на рівні розвитку дикунів. Тому, що ваша безкомпромісність, ваша недалекозорість, ваша безвідповідальність, ваша амбітність вам дорожче, ніж доля Батьківщини. Дорожче, ніж майбутнє ваших нащадків. Бути одним народом з такими, як ви - це просто йобана ганьба.

На Аскольдовій могилі знову ляже цвіт.
По грабляній по дорозі нам ітти у світ...