Spino.org

Американська військова операція у Венесуелі створила для Пекіну проблему набагато серйознішу за втрату 10-20 мільярдів доларів. Китай уперше з часів Корейської війни зіткнувся з ситуацією, коли його змушують визнати обмеженість власної могутності в зоні, яку він вважав надійно закріпленою. Але справжня катастрофа не в грошах — вона в необхідності домовлятися з позиції слабкості після десятиліть звикання диктувати умови.
Венесуельська авантюра Пекіну здавалася бездоганною. Країна з величезними нафтовими запасами, режим, який готовий обмінювати ресурси на китайські кредити, географічна віддаленість від традиційних зон американської військової присутності. Китайські інвестори будували свою стратегію на простому припущенні: Вашингтон 2010-х відступив з Латинської Америки назавжди, зайнятий Близьким Сходом і стримуванням самого Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні. Пекін звик до того, що американці лише бурчать на китайську економічну колонізацію третіх країн, але реально нічого не роблять.
Ця впевненість виявилася фатальною помилкою. Адміністрація Трампа продемонструвала готовність використовувати військову силу в регіоні, який Вашингтон ніколи не переставав вважати своїм. Доктрина Монро виявилася не історичним архаїзмом, а живим принципом американської зовнішньої політики. І раптом китайські мільярди опинилися не в безпечній гавані далеко від американського впливу, а в зоні, де правила встановлює той, хто контролює військову силу.