10 Sep 2022
Сергей Борщевский
10 Sep 2022 12:18Россия и англосаксы
В России народа нет, есть население. Во-первых, никак невозможно слепить один народ из того конгломерата национальностей, которые Москва поработила на протяжении своего существования. Когда КПСС выдвинул тезис о едином советском народе, но из той затеи вышел пшик, а между некоторыми составляющими бывшей советской империи начались вооруженные конфликты. Теперь эксплуатируется другой тезис – о многонациональном народе Российской Федерации. Видели мы этот народ. И перестрелки между его кадыровской (сознательно не говорю по-чеченски, потому что кадыровцы не народ, а уроды) и бурятской частями. А во-вторых, был бы народ, то восстал бы против такой власти, как восстали украинцы против власти Януковича. Это же, кстати, касается и белорусов.
Населению обычно представляют не информацию, ему скармливают пропаганду. Ну как объяснить населению, что не удалось взять Киев за три дня и победным маршем пройтись по Крещатику? И ведь парадные мундиры прихватили, а пришлось бежать. Не признаваться же населению, что украинцы не хотят возвращаться под руку Москвы, и «вторая» армия мира ничего не может с этим поделать. Не признать же, что украинцы, а тем более «бандеровцы», их лупят. Вот Москва и достала, как фокусник из рукава, тезис о заговоре англосаксов. Ибо когда против тебя весь мир, это совсем другое дело, это даже побуждает часть скота сам идти на бойню.
Конспирологические теории о глобальном заговоре против России отнюдь не новы. Как и о движущей силе англосаксов в этом сговоре. Во время войны соответствующие заявления участились. То Лавров говорит «Украина не хочет вести переговоров, и мы имеем все основания полагать, что она тем самым выполняет волю англосаксонского лидерства западного мира», то депутат госдумы, генерал Андрей Гурулев пригрозит «...Мы точно не начнем с Варшавы, Парижа или Берлино. Первым, кто пострадает, будет Лондон... Угроза миру исходит от англосаксов». А 7 сентября в очередной раз вспомнил лихим словом англосаксов во время Восточного экономического форума главарь бандформирования «Россия» Путин. И заместитель его представителя в Восточном федеральном округе Куранов там же рассказал студентам и школьникам, что коварные англосаксы начали сократить население Земли до «золотого миллиарда».
Как отметил когда-то «коварный англосакс», британский публицист Эдвард Лукас, «изображение России как крепости, которую обступили осадой злонамеренные лицемеры, – удобный способ объяснить населению, почему оно должно жертвовать свободой. Во-вторых, устрашение внешнего мира – хороший исходный пункт, чтобы отгородиться от его вмешательства».
У меня тоже есть претензии к англосаксам.
Это они боялись распада СССР, поскольку привыкли иметь дело с одним монстром, действия которого могли предсказать, поэтому не хотели появления вместо него множества новых непрогнозируемых монстров.
Это они боялись неконтролируемого расползания ядерного оружия и по наущению Москвы разоружили Украину и вместо того, чтобы контролировать ее ядерный потенциал, заставили передать ядерный арсенал РФ, которая теперь использует его и против Украины, и против всего мира.
Это они не дали России сдохнуть во время экономического кризиса 1998 года.
Ошибки следует исправлять, господа англосаксы. Поэтому не сопротивляйтесь распаду России, когда придет ее черед. И не подкармливайте ее «ножками Байдена», как подкармливали «ножками Буша» накануне распада СССР. Доведите дело до конца.
В России народа нет, есть население. Во-первых, никак невозможно слепить один народ из того конгломерата национальностей, которые Москва поработила на протяжении своего существования. Когда КПСС выдвинул тезис о едином советском народе, но из той затеи вышел пшик, а между некоторыми составляющими бывшей советской империи начались вооруженные конфликты. Теперь эксплуатируется другой тезис – о многонациональном народе Российской Федерации. Видели мы этот народ. И перестрелки между его кадыровской (сознательно не говорю по-чеченски, потому что кадыровцы не народ, а уроды) и бурятской частями. А во-вторых, был бы народ, то восстал бы против такой власти, как восстали украинцы против власти Януковича. Это же, кстати, касается и белорусов.
Населению обычно представляют не информацию, ему скармливают пропаганду. Ну как объяснить населению, что не удалось взять Киев за три дня и победным маршем пройтись по Крещатику? И ведь парадные мундиры прихватили, а пришлось бежать. Не признаваться же населению, что украинцы не хотят возвращаться под руку Москвы, и «вторая» армия мира ничего не может с этим поделать. Не признать же, что украинцы, а тем более «бандеровцы», их лупят. Вот Москва и достала, как фокусник из рукава, тезис о заговоре англосаксов. Ибо когда против тебя весь мир, это совсем другое дело, это даже побуждает часть скота сам идти на бойню.
Конспирологические теории о глобальном заговоре против России отнюдь не новы. Как и о движущей силе англосаксов в этом сговоре. Во время войны соответствующие заявления участились. То Лавров говорит «Украина не хочет вести переговоров, и мы имеем все основания полагать, что она тем самым выполняет волю англосаксонского лидерства западного мира», то депутат госдумы, генерал Андрей Гурулев пригрозит «...Мы точно не начнем с Варшавы, Парижа или Берлино. Первым, кто пострадает, будет Лондон... Угроза миру исходит от англосаксов». А 7 сентября в очередной раз вспомнил лихим словом англосаксов во время Восточного экономического форума главарь бандформирования «Россия» Путин. И заместитель его представителя в Восточном федеральном округе Куранов там же рассказал студентам и школьникам, что коварные англосаксы начали сократить население Земли до «золотого миллиарда».
Как отметил когда-то «коварный англосакс», британский публицист Эдвард Лукас, «изображение России как крепости, которую обступили осадой злонамеренные лицемеры, – удобный способ объяснить населению, почему оно должно жертвовать свободой. Во-вторых, устрашение внешнего мира – хороший исходный пункт, чтобы отгородиться от его вмешательства».
У меня тоже есть претензии к англосаксам.
Это они боялись распада СССР, поскольку привыкли иметь дело с одним монстром, действия которого могли предсказать, поэтому не хотели появления вместо него множества новых непрогнозируемых монстров.
Это они боялись неконтролируемого расползания ядерного оружия и по наущению Москвы разоружили Украину и вместо того, чтобы контролировать ее ядерный потенциал, заставили передать ядерный арсенал РФ, которая теперь использует его и против Украины, и против всего мира.
Это они не дали России сдохнуть во время экономического кризиса 1998 года.
Ошибки следует исправлять, господа англосаксы. Поэтому не сопротивляйтесь распаду России, когда придет ее черед. И не подкармливайте ее «ножками Байдена», как подкармливали «ножками Буша» накануне распада СССР. Доведите дело до конца.
Ні, я тут не впав у ейфорію і взагалі далекий від всіх почуттів, окрім люті за те, що я не зі своїм підрозділом у Харківській області. Я серйозно і я аргументую.
Спеціально поліз почитати закордонні, в першу чергу американські ЗМІ, подивитися думки експертів, що вони пишуть і говорять про наш наступ і падіння російського фронту на Харківщині. Вони звичайно в шоці – це зрозуміло – але цей шок прорастає у них далекоглядними висновками. Прямо зараз.
Десятиріччями, поколіннями, з часів початку Холодної війни західні політики йшли на поступки Москві, тому що боялися її армії. Та армія змінювалась, деградувала, але страх перед нею залишався, ставав чимось звичним. Міф про сильну російську армію перестав бути міфом, він став аксіомою. Аксіомою страху. Рефлексом. І всі ці поступки західних політиків, наприклад, під час вторгнення російських військ у Грузію – це поступки саме цьому страху.
А тепер цей страх вмирає.
З кожною світлиною кинутої техніки. З кожним звільненим селом. З кожним російським полоненим офіцером.
Цей страх почав вмирати у лютому. Ми смертельно поранили цей страх, продемонструвавши світу, що від російських військ можна відбиватися. А тепер ми знищили цей страх, бо показали, що на російські війська можна наступати і вони бігтимуть, як побиті пси.
Саме тому я впевнено кажу, що наш контрнаступ змінює світ. Уявіть собі західного політика, у якого просто зараз в голові такі думки:
«…І ми йшли їм на поступки, бо нам погрожувало ось це? Ось ці бомжі, які біжать з усіх ніг, кидаючи підлеглих напризволяще? Ми прогиналися під них, бо вони погрожували нам ось цим цирком калік? Тобто, якби ми не поступилися їм у перемовинах тоді, у Сирії, то все, що нам би загрожувало – це поставки їхньої техніки разом з полоненими? А де б ми ще могли не поступитися? По Африці? По Грузії? По Балканах? І на скільки років раніше можна було б завершити Холодну війну, якби ми бачили і розуміли їхню реальну силу раніше?..»
Сьогодні ЗСУ не тільки звільняють наші території. Вони звільняють голови світових лідерів від страхів та міфів. Тепер Росії нема чим погрожувати, окрім ядерної зброї, а з такими аргументами довго за столом перемовин не посидиш. Тому Росія вже скоро втратить весь вплив у світі. Країна-вигнанець, країна-босота, країна-ніщо. Бийте її, женіть її, насміхайтесь над нею.
І це зробили ми з вами. ЗСУ, НГУ, прикордонники, волонтери, донатори, всі разом. Всі громадяни. Ми зробили неможливе.
У черговий раз.
Допомагайте ЗСУ. Вірте у ЗСУ. Ставайте до лав ЗСУ. Будьте частиною неймовірних історій.
Гудименко
Спеціально поліз почитати закордонні, в першу чергу американські ЗМІ, подивитися думки експертів, що вони пишуть і говорять про наш наступ і падіння російського фронту на Харківщині. Вони звичайно в шоці – це зрозуміло – але цей шок прорастає у них далекоглядними висновками. Прямо зараз.
Десятиріччями, поколіннями, з часів початку Холодної війни західні політики йшли на поступки Москві, тому що боялися її армії. Та армія змінювалась, деградувала, але страх перед нею залишався, ставав чимось звичним. Міф про сильну російську армію перестав бути міфом, він став аксіомою. Аксіомою страху. Рефлексом. І всі ці поступки західних політиків, наприклад, під час вторгнення російських військ у Грузію – це поступки саме цьому страху.
А тепер цей страх вмирає.
З кожною світлиною кинутої техніки. З кожним звільненим селом. З кожним російським полоненим офіцером.
Цей страх почав вмирати у лютому. Ми смертельно поранили цей страх, продемонструвавши світу, що від російських військ можна відбиватися. А тепер ми знищили цей страх, бо показали, що на російські війська можна наступати і вони бігтимуть, як побиті пси.
Саме тому я впевнено кажу, що наш контрнаступ змінює світ. Уявіть собі західного політика, у якого просто зараз в голові такі думки:
«…І ми йшли їм на поступки, бо нам погрожувало ось це? Ось ці бомжі, які біжать з усіх ніг, кидаючи підлеглих напризволяще? Ми прогиналися під них, бо вони погрожували нам ось цим цирком калік? Тобто, якби ми не поступилися їм у перемовинах тоді, у Сирії, то все, що нам би загрожувало – це поставки їхньої техніки разом з полоненими? А де б ми ще могли не поступитися? По Африці? По Грузії? По Балканах? І на скільки років раніше можна було б завершити Холодну війну, якби ми бачили і розуміли їхню реальну силу раніше?..»
Сьогодні ЗСУ не тільки звільняють наші території. Вони звільняють голови світових лідерів від страхів та міфів. Тепер Росії нема чим погрожувати, окрім ядерної зброї, а з такими аргументами довго за столом перемовин не посидиш. Тому Росія вже скоро втратить весь вплив у світі. Країна-вигнанець, країна-босота, країна-ніщо. Бийте її, женіть її, насміхайтесь над нею.
І це зробили ми з вами. ЗСУ, НГУ, прикордонники, волонтери, донатори, всі разом. Всі громадяни. Ми зробили неможливе.
У черговий раз.
Допомагайте ЗСУ. Вірте у ЗСУ. Ставайте до лав ЗСУ. Будьте частиною неймовірних історій.
Гудименко