![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
"...От ми в селі жили, сральнік був за триста метрів від школи, без отоплєнія з от такими дирками в стінах, струя замерзала на ходу, - пише один чувачок, - і нічо. Виросли. Онино, людьми стали. А вам не нравецця туалєт без перегородок..."
"У нас раніше вобще було 3 учєбніка на клас. А вчителька лінійкою пиздила. І нічьо. Учились. Людьми виросли."
"Ой, без ваших памперсів жили, газетами підтиралися. І ничо, в люди вийшли. "
"Ой, та нічьо з ними не станецця, хай миють класи. Ми он мили лєдяной водой з колодца і нічьо. Людьми стали."
Хто вам, бляха, сказав, шо ви стали людьми? Га?
Якщо брати до уваги Дарвінівську теорію походження людства, то людьми нас зробили види, яких якраз не влаштовував усталений порядок. Мавпа, якій було не "нічьо" і вона не хотіла голодувати, залізла з дерева і взяла дрючок. Люди, яким некомфортно було морозить сраки серед степу, навчились будувати. Люди, яких заїбали піші кількаденні переходи, винайшли транспорт. Люди, яких задовбало прати руками, зібрали пралку. Люди, яким не "нічьо страшного" було хоронити рідних, винайшли ліки. Люди, яких заїбали оці всі "і нічьо" відкрили космос і зараз прагнуть втекти туди від тих, кому "і нічьо".
Людство рухають, якраз ті, хто не мириться, кому не "нічьо страшного", кому не похуй. І оці всі "і нічьо страшного" - вони якраз не про "людьми стали", вони про те, щоб вийти з будинку, зняти теплі і зручні штани, кинути палицю і залізти на дерево.
"У нас раніше вобще було 3 учєбніка на клас. А вчителька лінійкою пиздила. І нічьо. Учились. Людьми виросли."
"Ой, без ваших памперсів жили, газетами підтиралися. І ничо, в люди вийшли. "
"Ой, та нічьо з ними не станецця, хай миють класи. Ми он мили лєдяной водой з колодца і нічьо. Людьми стали."
Хто вам, бляха, сказав, шо ви стали людьми? Га?
Якщо брати до уваги Дарвінівську теорію походження людства, то людьми нас зробили види, яких якраз не влаштовував усталений порядок. Мавпа, якій було не "нічьо" і вона не хотіла голодувати, залізла з дерева і взяла дрючок. Люди, яким некомфортно було морозить сраки серед степу, навчились будувати. Люди, яких заїбали піші кількаденні переходи, винайшли транспорт. Люди, яких задовбало прати руками, зібрали пралку. Люди, яким не "нічьо страшного" було хоронити рідних, винайшли ліки. Люди, яких заїбали оці всі "і нічьо" відкрили космос і зараз прагнуть втекти туди від тих, кому "і нічьо".
Людство рухають, якраз ті, хто не мириться, кому не "нічьо страшного", кому не похуй. І оці всі "і нічьо страшного" - вони якраз не про "людьми стали", вони про те, щоб вийти з будинку, зняти теплі і зручні штани, кинути палицю і залізти на дерево.
