2017-08-24

hozar: (Default)
2017-08-24 10:38 pm

Початок довгого шляху

 
Років з надцять тому, пишаючись українською незалежністю в бесіді із знайомим поляком, був зненацька заскочений його питаннями.
- А чи пан впевнений у тому, що Україна незалежна, якщо Москва не вважає Україну за свого ворога?
- А чи панство цінує свою свободу, коли за неї не стало пролитої крові?
- А чи Україна дійсно поважає себе, коли іменами її катів названо вулиці й площі? 
Там було багато й інших питань, до яких ми ще не доросли.
Проте, принаймні на ці троє мій нарід вже склав іспит на дорослість.
Щасливої долі тобі, Україно.  Ти її гідна.
hozar: (Default)
2017-08-24 11:32 pm

Життя триває



Ми випрягли волів, перевернули плуга,
Сідлаємо коней та гостримо списи.
Відкинули жалі, згадали всі наруги,
Прости нас, Господи, помилуй і спаси.

На скресі двох світів стаємо до двобою,
На скресі двох епох гряде шляхетний світ.
Віч-на-віч Нація з безликою юрбою.
Навколо ворогів - суцільний живопліт.

Волога цвіль Європ лоскоче наші ніздрі,
Спекотних Азій тлін судомить рамена.
Чекає бій. Все інше буде... після.
Життя триває. Точиться війна.

Анатолій Лупиніс