Entry tags:
Коли ми вернемось, - а ми всі вернемось...
Росіянців окупантів, а також активних колаборантів, визначених чіткими критеріями, просто слід судити. Тих з них, хто не втече, але таких буде багато. Окрім особливо важких злочинів, всіх їх можна буде видати Ерефії або її країнам-правонаступникам для відбуття покарання у себе - якщо такі запити будуть і відповідні угоди будуть підписані.
Пасивних колаборантів слід судити також - не лякайтеся, це не розправа, а судове визначення ступіню провини, з можливим виправданням в разі непричетності. Адміністративні порушення різної ступіні важкості, які не підпадуть під амністію, потягнуть за собою кілька різних наслідків. Це тимчасове або довічне позбавлення виборчих прав, вихід з громадянства в разі встановленості факту добровільного, непримусового прийняття громадянства країни-агресора, обмеження на професії (також тимчасове або довічне), штрафи, заборона податкових і комунальних пільг, конфіскація, і навіть аж до "общественого поріцанія" (я не знаю як це буде українською).
Нічого не порушивших громадян Ерефії - як прийшлих так і місцевих неофітів - поставити в жорсткі рамки антиеміграційного законодавства. Активне виборче право (право бути обраним) надати на 1-2 періоди лише особам, які в окупації мешкали на материку, а також тим хоробрим і стійким, хто писав окупантам відмову від росгражданства а також хто просто не отримував аусвайса. Пасивне виборче право (право обирати) надати всім, хто вкаже на примусовість і вимушеність отримання аусвайсу, звичайно, якщо нема рішення суду про тимчасове або довічне позбавлення виборчого права.
Вибори місцевих органів влади, після тимчасового періоду військово-громадянської адміністрації, проводити по куріях. В одну курію війдуть корінні народи - кримські татари, кримчаки, караїми, (можливо також азовські уруми та румеї, кримські роми - крими, ногайці). В іншу курію - історичні народи Криму (українці, болгари, чехи зі словаками, поляки, новоелліни, вірмени, турки, естонці, німці, італійці). В третю курію - всі інші, включно з росіянами - "діаспори народів Росії" або навіть "колишньої Росії".
При цьому достатньою підставою для визнання людини українцем, болгаром та ін. з 1-2 курій буде володіння відповідною мовою. Так що курії насамперед мовні.
Відповідно, різні курії матимуть різний представницький відсоток на душу населення: 1 курія - кримську квоту, 2 курія - українську, 3 - росіянську. Приклад. 1 курія 50 депутатів, 2 курія 12-30 (як було нардепів від АРК та Севастополя в різні часи), 3 курія - 7 (у стільки оцініла представництво кримчан в своєму Госсовєтє країна-агресор).
Крим разом з Севастополем цілком або частково увійдуть в Кримськотатарську автономію, назва та повноваження якої буде ще предметом консенсусу політичних сил. Нічого не можу сказати про ступінь політичних та економічних прав автономії, але обов'язковою та можливо достатньою умовою назву поступове введення як всезагальної та офіційної Кримської мови - рідної мови кримських татар, караїмів, кримчаків, урумів, ромів-кримів та ще кількох історичних етносів і субетносів. Кримська і українська обов'язкові для всіх рівнів використання. Всі інші - іноземні - мови отримують суттєву протекцію державного апарату, але на добровільній основі. Разом з тим, ця підтримка не розповсюджуватиметься на росіянську мову або взагалі, або на певний визначений владою етап.
Всі історичні назви населених пунктів, портів, вокзалів, аеродромів, кварталів і адміністратичних одиниць будуть повернуті. Багато з них матимуть 2-3 назви одночасно із тимчасовим додаванням у дужках радянської назви, потім без цього.
В рамках Кримськотатарської автономії будуть створені, але не повсюди, етнично-мовно-культурні громади, сільради, райони в місті, можливо навіть райони. В них окрім кримської та української мови фігуруватиме з окресленними функціями мова діаспори.
Міста, селища і села з багатосторічною і строкатою історією підпадуть під жорсткий нагляд щодо свого зовнішнього вигляду. Насамперед архитектура та стан пам'яток історії, археології, мистецтва. Оскільки планується масова конфіскація нерухомості, вкраденої чи новозбудованої під час терору і окупації, вона безжально зноситься (а не передається новій-старій бюрократії) в разі коли псує зовнішній вигляд, загороджує види, шкідлива, небезпечна та всі інші підстави.
Природний комплекс Криму береться під строгий державний нагляд із дозволом втручатись іноземним та міжнародним організаціям, які готові надати допомогу. Виокремлюються великі теріторії заповідного характеру - вони виводяться з креслень місцевих рад і підпорядковуються залежно статусу або Кримськотатарській автономії, або безпосередньо Україні. Мають власну адміністрацію і охорону.
Пріорітет в розвитку курортної галузі надається районам, розташованим поза ЮБК. Навпаки, ЮБК попри свою курортну популярність частково перетворюється на заповідники природного, культурного та історичного характеру.
Місто Севастополь не тільки включається до складу Кримськотатарської автономії, але розділяється адміністративно на різні міста і громади. Балаклава та Балаклавський район - окремо, Інкреман - окремо, Сєвєрная Сторона, Кача, Дуванкой, Аклеїз, Байдар, Шулю, Карань - все окремо. Місто-гигант ліквідовується. Історичній частині Севастополя повертається назва Ахтияр, микрорайонам - історичні назви. Херсонес, Фіолент як заповідники виокремлюються повністю.
Держава при допомозі іноземних і міжнародних організацій та частково за рахунок контрибуцій і репарацій від агресора проводить масову репатріацію кримчан. Кримські тюрки з Туреччини, кримські татари з Центральної Азії, Румунії, кримські німці, болгари, вірмени, греки (також приазовські уруми і румеї) і багато інших історичних народів. А також геть усі бажаючі того Громадяни України, які вимушено покинули півострів через окупацію.
Політичним емігрантам надаються права мешканців Кримськотатарської республіки безвідносно до "прописки", вони можуть проживати в Криму як фізично так і умовно, якщо закріпились на материку. Це вдяка їм за позицію і демонстрація того, що їхня позиція багато значить для держави. Також всі інші громадяни України отримують статус прирівнений до місцевого мешканця, з витікаючими з цього виборчими правами, в разі якщо просто мають легальну нерухомість або мали її до окупації.
Алі Татар-заде
Пасивних колаборантів слід судити також - не лякайтеся, це не розправа, а судове визначення ступіню провини, з можливим виправданням в разі непричетності. Адміністративні порушення різної ступіні важкості, які не підпадуть під амністію, потягнуть за собою кілька різних наслідків. Це тимчасове або довічне позбавлення виборчих прав, вихід з громадянства в разі встановленості факту добровільного, непримусового прийняття громадянства країни-агресора, обмеження на професії (також тимчасове або довічне), штрафи, заборона податкових і комунальних пільг, конфіскація, і навіть аж до "общественого поріцанія" (я не знаю як це буде українською).
Нічого не порушивших громадян Ерефії - як прийшлих так і місцевих неофітів - поставити в жорсткі рамки антиеміграційного законодавства. Активне виборче право (право бути обраним) надати на 1-2 періоди лише особам, які в окупації мешкали на материку, а також тим хоробрим і стійким, хто писав окупантам відмову від росгражданства а також хто просто не отримував аусвайса. Пасивне виборче право (право обирати) надати всім, хто вкаже на примусовість і вимушеність отримання аусвайсу, звичайно, якщо нема рішення суду про тимчасове або довічне позбавлення виборчого права.
Вибори місцевих органів влади, після тимчасового періоду військово-громадянської адміністрації, проводити по куріях. В одну курію війдуть корінні народи - кримські татари, кримчаки, караїми, (можливо також азовські уруми та румеї, кримські роми - крими, ногайці). В іншу курію - історичні народи Криму (українці, болгари, чехи зі словаками, поляки, новоелліни, вірмени, турки, естонці, німці, італійці). В третю курію - всі інші, включно з росіянами - "діаспори народів Росії" або навіть "колишньої Росії".
При цьому достатньою підставою для визнання людини українцем, болгаром та ін. з 1-2 курій буде володіння відповідною мовою. Так що курії насамперед мовні.
Відповідно, різні курії матимуть різний представницький відсоток на душу населення: 1 курія - кримську квоту, 2 курія - українську, 3 - росіянську. Приклад. 1 курія 50 депутатів, 2 курія 12-30 (як було нардепів від АРК та Севастополя в різні часи), 3 курія - 7 (у стільки оцініла представництво кримчан в своєму Госсовєтє країна-агресор).
Крим разом з Севастополем цілком або частково увійдуть в Кримськотатарську автономію, назва та повноваження якої буде ще предметом консенсусу політичних сил. Нічого не можу сказати про ступінь політичних та економічних прав автономії, але обов'язковою та можливо достатньою умовою назву поступове введення як всезагальної та офіційної Кримської мови - рідної мови кримських татар, караїмів, кримчаків, урумів, ромів-кримів та ще кількох історичних етносів і субетносів. Кримська і українська обов'язкові для всіх рівнів використання. Всі інші - іноземні - мови отримують суттєву протекцію державного апарату, але на добровільній основі. Разом з тим, ця підтримка не розповсюджуватиметься на росіянську мову або взагалі, або на певний визначений владою етап.
Всі історичні назви населених пунктів, портів, вокзалів, аеродромів, кварталів і адміністратичних одиниць будуть повернуті. Багато з них матимуть 2-3 назви одночасно із тимчасовим додаванням у дужках радянської назви, потім без цього.
В рамках Кримськотатарської автономії будуть створені, але не повсюди, етнично-мовно-культурні громади, сільради, райони в місті, можливо навіть райони. В них окрім кримської та української мови фігуруватиме з окресленними функціями мова діаспори.
Міста, селища і села з багатосторічною і строкатою історією підпадуть під жорсткий нагляд щодо свого зовнішнього вигляду. Насамперед архитектура та стан пам'яток історії, археології, мистецтва. Оскільки планується масова конфіскація нерухомості, вкраденої чи новозбудованої під час терору і окупації, вона безжально зноситься (а не передається новій-старій бюрократії) в разі коли псує зовнішній вигляд, загороджує види, шкідлива, небезпечна та всі інші підстави.
Природний комплекс Криму береться під строгий державний нагляд із дозволом втручатись іноземним та міжнародним організаціям, які готові надати допомогу. Виокремлюються великі теріторії заповідного характеру - вони виводяться з креслень місцевих рад і підпорядковуються залежно статусу або Кримськотатарській автономії, або безпосередньо Україні. Мають власну адміністрацію і охорону.
Пріорітет в розвитку курортної галузі надається районам, розташованим поза ЮБК. Навпаки, ЮБК попри свою курортну популярність частково перетворюється на заповідники природного, культурного та історичного характеру.
Місто Севастополь не тільки включається до складу Кримськотатарської автономії, але розділяється адміністративно на різні міста і громади. Балаклава та Балаклавський район - окремо, Інкреман - окремо, Сєвєрная Сторона, Кача, Дуванкой, Аклеїз, Байдар, Шулю, Карань - все окремо. Місто-гигант ліквідовується. Історичній частині Севастополя повертається назва Ахтияр, микрорайонам - історичні назви. Херсонес, Фіолент як заповідники виокремлюються повністю.
Держава при допомозі іноземних і міжнародних організацій та частково за рахунок контрибуцій і репарацій від агресора проводить масову репатріацію кримчан. Кримські тюрки з Туреччини, кримські татари з Центральної Азії, Румунії, кримські німці, болгари, вірмени, греки (також приазовські уруми і румеї) і багато інших історичних народів. А також геть усі бажаючі того Громадяни України, які вимушено покинули півострів через окупацію.
Політичним емігрантам надаються права мешканців Кримськотатарської республіки безвідносно до "прописки", вони можуть проживати в Криму як фізично так і умовно, якщо закріпились на материку. Це вдяка їм за позицію і демонстрація того, що їхня позиція багато значить для держави. Також всі інші громадяни України отримують статус прирівнений до місцевого мешканця, з витікаючими з цього виборчими правами, в разі якщо просто мають легальну нерухомість або мали її до окупації.
Алі Татар-заде