13 Apr 2017

hozar: (Default)
Ви приїхали до Києва. Ваша мета – порвати столицю, досягти домінування і провчити місцевих, бо пихаті. В ідеалі – обнести парканом Маріїнський парк і оселитися в палаці. Але поки що ви не готові йти у прорив, і вам треба тимчасово злитися з натовпом, приховуючи амбітні плани.
Але вас чогось одразу викупають. Ви щось робите не так. Що ж саме у вашій бездоганній поведінці вас так недоречно викриває перед аборигенами?

1. БУРЯКОВА ПИКА. З чим пов’язаний цей феномен, можна тільки здогадуватися. Марно сподіватися, що воно пройде само, бо я знаю одного херсонця, котрий прожив у Києві 25 років, а ситуація з пикою тільки погіршувалася й погіршувалася, і нарешті вибухнула.
Байк – ось ваша панацея. Плюс чорні окуляри, щоби приховати важкий, налитий погляд провінціала, бандана, і - вуаля. Крутий, мовчазний (!!! обов’язково!!!) чувак. Місцеві, наче зграя мавп, оточують ваш байк і люто заздрять.

2. НАРЯДНИЙ ОДЯГ. Ну, знаєте, чоловіки у костюмах-двійках з краватками, жінки на лабутенах нах, з індіанським макіяжем, прибрані, як подружка нареченої. Якщо ви думаєте, що в столицях так вдягаються, то ви не тільки не знайдете однодумців, але й ще можете стати жертвою злодія. Найнадійніше – футболка, джинси, куртка. Макіяж може бути, бо киянки бліді, але тональний крем беріть під колір шкіри, і брови доведеться відростити свої.

3. РОСІЙСЬКА МОВА. Так, дійсно, кияни часто говорять російською. Але ж вони її знають, а ви ні. В київських школах дітей вчать правильно писати «тся» і «ться», а у вашому населеному пункті навіть і у вишах викладачі іноді помиляються. Саме за вашою так званою російською, синтаксично дуже своєрідною й оздобленою смачною, просяклою сонцем і самогоном вимовою, що її хочеться заїсти хрустким огірком, киянин одразу зрозуміє, звідки ви приїхали, хоча йому й байдуже. Та не байдуже вам. Навіть якщо ви приїхали зі Львова, все одно виглядатимете рогулем, гарантую вам це як правдива мешканка столиці. Говоріть краще українською, бо це викликає у місцевих комплекси. Навіть ті кияни, які нею вільно спілкуються, все рівно почуваються непевно, їм постійно роблять зауваження. Але ж без знання державної мови у Києві нічого зараз досягти не можна.

4. ШАШЛИКИ. Це дике степове прагнення всістися на траву та пожерти під гучну музику серед оточуючого лайна киянам не притаманне. Вони не їдять на пляжі, та й в потязі намагаються знайти вагон-ресторан. Відпочинок для них – це піти кудись у паб, чи в кіно, чи навіть до спортзалу, а краще залишитися вдома. Деякі подорожують, але далеко, не до найближчої лісосмуги. Люблять їздити на велосипедах. Але не ладні всістися на машини з дітьми кількома родинами та приїхати в Голосіївський парк, де розкласти поляну під вбиральнею і під звуки російської попси.

5. СВЕРДЛІННЯ. Якщо ви здобули квартиру у Києві, то це саме квартира, а не ваша приватна фортеця. Балкон – це балкон, а не бункер диктатора і не офіс Версаля. У вас є сусіди. Ви десь працюєте, наприклад, сисадміном, чи, там, копірайтером, а може, простим барменом, і ніхто не чекає від вас, щоби ви, повернувшись додому, демонстрували свої чесноти дятла. Власне, якщо ви справжній киянин, то цю квартиру ви маєте здати, і з того жити.

6. ЧУХАННЯ СПИНИ В МЕТРО. Це, напевне, найяскравіша риса гостей столиці. Людина живе у своєму неквапному темпі, ходить розкарякою, прямо тобі корова – по льоду, широко розсуває різні торби, пакунки й клумаки, чи, в разі відсутності таких, махає руками, а іноді різко зупиняється і починає розважливо чухати спину. Ну, знаєте, як курка біжить по двору, біжить, а потім – раз! – і наче заснула. Кияни прослизають повз, як примари, ладно вписуючись в усі дрібні вигину простору, а одна людина стоїть, наче скеля непорушна, й ніхто її не лупає. Якщо така скеля – ви, то у вас є проблеми.

7. БОРОТЬБА ЗА МОРАЛЬ ТА ЧИСТОТУ МОВИ. Часто буває, що гості столиці прагнуть показати свою інтелігентність, а не знаючи, що це таке, нав’язливо показують вихованість. І знов не знають, що це таке. Тоді показують свою велику моральність. В нас це не прийнято аж настільки, що деякі спеціально вживають ненормативну лексику й сленг, чи демонструють збочену поведінку, щоби відсіяти зі свого середовища зайвих.

8. ОБЗИВАННЯ ІНШИХ СЕЛЮКАМИ. Киянам незрозуміло, що образливого у подібному припущенні. Ну, з села. Живуть же ж люди на Борщагівці, й нічого. В багатьох киян є спогади про те, як в дитинстві вони приїжджали в село до бабусі й дідуся, і там все було так цікаво, хоч і трохи лячно. Тільки ті люди, які самі приїхали з села, сприймають це, як чорну пляму на репутації й велику образу.

Звісно, цей список можна продовжувати ще довго, але в киян немає стільки часу.

Женя Чуприна

October 2017

M T W T F S S
       1
23 4 5 6 7 8
9 101112 1314 15
16 17 18 19202122
23242526272829
3031     

Розгорнути мітки

No cut tags
Page generated 21 Oct 2017 06:24
Powered by Dreamwidth Studios