Entry tags:
Дмитро Гнатюк. Летять, ніби чайки...
RIP
Летять, ніби чайки, і дні, і ночі
В синю даль, в синю даль,
А серце мені шепоче:
- Кинь печаль, кинь печаль.
Ген, сонце у хвилях заграло,
І радість витає навкруг!
Наче в світі не стало
Розлук...
Хай весни, мов птиці, казково–сині,
Відлетять, відлетять,
Я тільки тебе єдину
Буду ждать, буду ждать.
Я вірю – повернеться щастя,
З тобою зустрінемось знов.
Ти скажи, чи не згасла
Любов...
Летять, ніби чайки, і дні, і ночі
В синю даль, в синю даль,
А серце мені шепоче:
- Кинь печаль, кинь печаль.
Летять, ніби чайки, і дні, і ночі
В синю даль, в синю даль,
А серце мені шепоче:
- Кинь печаль, кинь печаль.
Ген, сонце у хвилях заграло,
І радість витає навкруг!
Наче в світі не стало
Розлук...
Хай весни, мов птиці, казково–сині,
Відлетять, відлетять,
Я тільки тебе єдину
Буду ждать, буду ждать.
Я вірю – повернеться щастя,
З тобою зустрінемось знов.
Ти скажи, чи не згасла
Любов...
Летять, ніби чайки, і дні, і ночі
В синю даль, в синю даль,
А серце мені шепоче:
- Кинь печаль, кинь печаль.