То ж нахуй песимізм!
7 Jun 2026 22:40Гра в довгу, або як росіяни раптово здогадалися, що їх системно множать на нуль
Там на болотах починає доходити дуже твереза і тому панічна мисль. Російські аналітики раптом відкрили очі й усвідомили: нинішній колапс із паливом у Криму, закриті аеропорти в Сочі та діряве ППО — це не «випадкові прильоти» чи «сезонне загострення».
Поки Кремль мислив категоріями «взяти Бахмут за 10 місяців» і малював стрілочки на картах, військова машина союзників та України грала в класичне виснаження та ізоляцію. Поетапно, без поспіху, Росію заганяли у логістичний глухий кут:
Етап 1. Очищення моря:
Спочатку був Зміїний, потім розчищення морського коридору, а далі — методичне витискання Чорноморського флоту РФ з Криму в Новоросійськ. Фортеця залишилася без морського прикриття.
Етап 2. Демонтаж «парасольки» (про що росіяни соромляться сказати):
Паралельно ЗСУ під нуль вибили російську авіацію на кримських аеродромах та системно утилізували дивізіони С-400. Окупанти або не помітили, або бояться зізнатися, але Крим із «неприступного авіаносця» перетворився на порожній дірявий коридор, через який українські ракети та дрони тепер спокійно летять далі — в глибокий тил самої Росії.
Етап 3. Паливна «сушка»:
Замість хаотичних ударів почалася монотонна, щотижнева деструкція російських НПЗ та нафтобаз. Коли ти місяцями системно вибиваєш одну категорію цілей — дефіцит стає просто математичною неминучістю.
Етап 4. Пастка сухопутного коридору:
Коли Керченський міст втомився і перестав тягнути важкі військові ешелони, окупанти радісно заволали: «Ми побудували залізницю через Маріуполь, ми в доміку!». Але це була пастка. Вони просто самі перевели весь свій військовий трафік на один вузький маршрут, який тепер прострілюється вздовж і впоперек.
І ось результат: нафтобази горять, аеропорти закриваються, а «кримська влада» запускає гарячу лінію, щоб видавати туристам бензин на прощання суворо за паспортами й лише в один бік — до мосту.
Далі буде.
Там на болотах починає доходити дуже твереза і тому панічна мисль. Російські аналітики раптом відкрили очі й усвідомили: нинішній колапс із паливом у Криму, закриті аеропорти в Сочі та діряве ППО — це не «випадкові прильоти» чи «сезонне загострення».
Поки Кремль мислив категоріями «взяти Бахмут за 10 місяців» і малював стрілочки на картах, військова машина союзників та України грала в класичне виснаження та ізоляцію. Поетапно, без поспіху, Росію заганяли у логістичний глухий кут:
Етап 1. Очищення моря:
Спочатку був Зміїний, потім розчищення морського коридору, а далі — методичне витискання Чорноморського флоту РФ з Криму в Новоросійськ. Фортеця залишилася без морського прикриття.
Етап 2. Демонтаж «парасольки» (про що росіяни соромляться сказати):
Паралельно ЗСУ під нуль вибили російську авіацію на кримських аеродромах та системно утилізували дивізіони С-400. Окупанти або не помітили, або бояться зізнатися, але Крим із «неприступного авіаносця» перетворився на порожній дірявий коридор, через який українські ракети та дрони тепер спокійно летять далі — в глибокий тил самої Росії.
Етап 3. Паливна «сушка»:
Замість хаотичних ударів почалася монотонна, щотижнева деструкція російських НПЗ та нафтобаз. Коли ти місяцями системно вибиваєш одну категорію цілей — дефіцит стає просто математичною неминучістю.
Етап 4. Пастка сухопутного коридору:
Коли Керченський міст втомився і перестав тягнути важкі військові ешелони, окупанти радісно заволали: «Ми побудували залізницю через Маріуполь, ми в доміку!». Але це була пастка. Вони просто самі перевели весь свій військовий трафік на один вузький маршрут, який тепер прострілюється вздовж і впоперек.
І ось результат: нафтобази горять, аеропорти закриваються, а «кримська влада» запускає гарячу лінію, щоб видавати туристам бензин на прощання суворо за паспортами й лише в один бік — до мосту.
Далі буде.
no subject
Date: 7 Jun 2026 19:50 (UTC)no subject
Date: 7 Jun 2026 20:54 (UTC)no subject
Date: 7 Jun 2026 21:25 (UTC)https://unbinilium.dreamwidth.org/40729.html
no subject
Date: 8 Jun 2026 06:27 (UTC)no subject
Date: 8 Jun 2026 08:03 (UTC)