18 Jan 2017

hozar: (Default)
Гадю Хавченко почали потихеньку спускати в унітаз. Спускати, я б сказав грамотно. Спочатку видалення з делегації в ПАСЕ, тепер подання на виключення з Коміту з питань національної безпеки і оборони з одночасним поданням до Генпрокуратури щодо можливих антидержавних дій Гаді.

Це сталося одразу після того, як пані Хавченко відкрито оголосила що підтримує вимогу Путіна - обміняти окуповану частина Донбасу на визнання Україною анексії Росією Криму.
Совпадєніє? Не думаю.

Справа в тому, що інволюція (саме - інволюція) Гаді від всенародної героїні до путінської циновки легко прораховуалася. І Гадя в усій красі цього процесу не є головною.
Вона - лише верхівка величезної смердячої купи гною, яка височить над зеленими заростями української політики й тому її видно найкраще.

Але є ще такі, що їх можна умовно назвати "коломойські" - люди, для яких Україна була і є лише джерелом та інструментом збагачення. Які гралися 2014 року у патріотизм і навіть показово жертвували сотні мільйонів, закуповуючи пальне для української армії (щоправда - на власних нафтоперегонних заводах) й створювали патріотичні партії та добробати.

Так, вони не пустили "Русский мир" до своїх міст. Не тому, що патріоти - тому що не домовилися з "Русским миром" хто має накласти лапу на заводи-газети-пароходи. Вони - наче луганський бандит Доброслав, який у 1994 році не пустив до Луганська бандитів ростовських. Не тому що патріот, а тому що "Это наша корова и мы ее доим".

Є умовні "пінчуки", які сиділи тихо і не відсвічували, із скрегтотом зубовним спостерігаючи, як розвалюються їхні бізнес-імперії через втрати російського ринку. Але возбухати тоді вони не сміли. До того ж була і певна вигода - ще більше війна розорювала їхніх прямих конкурентів за право "доїти корову" - т.з. "донецьких".

Були умовні "ахметови", які у 2014-му намагалися діяти за принципом діда Нечіпора з "Весілля в Малинівці", які то знімали, то знову одягали будьонівку відповідно до того чия тачанка заскакувала на їхній хутір.

Були умовні "тодурови", не "олігархи", але цілком успішні прохіндеї, які непогано жили за рахунок корупції, хабарництва, кумівства, тирення з бюджету тощо. І цим умовним "тодуровим" несть числа. Вони готові були кричати "Слава Україні" допоки їм дозволяти підставляти рота під бризки молочка, коли серйозні дядьки "доїли корову".

Це все - велетенська купа, схована за свіжою, приємною для ока, зеленню. За ніжними красивими деревцями її майже не видно. Над верхівками височить лише невеликий конус: Гадя, Медведчук, Монтян, Вілкул, Рабінович, Лещенко...
І багатом з нас здавалося, що сморід іде лише від того, що ми бачимо.

Зараз цю купу, цей терикон поросячого посліду - сподіваюся - почнуть зрізати. Шар за шаром. Зверху. Починаючи з Гаді.
І от коли над верхівками дерев вже не маячитиме верхівка гнойової купи, а сморід не лише залишиться, але й (за законом розритої купи гною) посилиться...

От тоді може навіть дехто із "всьопропальщіков", шукачів "зради" та охоронців Ліпецької фабрики почнуть цікавитися: а звідки ж той сморід?І зазирнуть, нарешті за дерева.
І раптом (ох, який же я наївний оптиміст!) зовсім інша картина відкриється перед їхніми очима, і зовсім інші герої - не ті, хто гучніше за усіх кричить "зрада!" раптом полонять їхні серця.

А далі ми реально припинемо шукати "зраду", реально об`єднаємося, переможемо двоголового кремлівського монстра і житимемо довго і щасливо, заїдаючи перцівку ніжним рожевим сальцем під співи найкрасивіших у світі - українських дівчат.
Ось така майже казочка вам до вечірнього чаю, друзі...

Павло Бондаренко

August 2017

M T W T F S S
 1 23 456
78 9 10 1112 13
14 15 1617 18 19 20
21222324252627
28293031   

Розгорнути мітки

No cut tags
Page generated 21 Aug 2017 08:29
Powered by Dreamwidth Studios